-
1 ударить
сов.1) ( кого-что по чему или во что) сугу, сугып җибәрү, ору, чабу, кундыру, тондыру2) (что, во что) кагу, сугу3) (на кого-что, по кому-чему) һөҗүм итү, бәреп керү4) перен. ( по кому-чему) чик кую; башына сугу, көрәш ачу5) разг. башлану•- не ударить лицом в грязь
- ударить по карману
- ударить по рукам -
2 лицо
1) ( часть головы) viso м., faccia ж.цвет лица — carnagione ж.
••2) ( индивидуальный облик) volto м., fionomia ж., carattere м.••не ударить в грязь лицом — non sfigurare, far bella figura
3) (человек, личность) persona ж., personalità ж.подставное лицо — prestanome м., uomo di paglia
••4) ( фасад) facciata ж.5) ( лицевая сторона) lato м. diritto, diritto м.••6) persona ж.* * *с.1) faccia f, viso m, volto mчерты лица — tratti del volto, lineamenti m pl
румяное лицо́ — faccia rubiconda
знакомое лицо́ — una faccia conosciuta
спасть с лица прост. — aver la faccia smunta / emaciata
говорить в лицо́ — dire in faccia
знать кого-л. в лицо́ — conoscere di vista
лица нет на ком-л. — (avere una) faccia stravolta
на лице написано что-л. у кого-л. — glielo si legge in faccia
2) перен. ( отличительные черты) volto m, personalità f, individualità fне иметь своего лица — non avere personalità / carattere
3) (человек, личность) persona fотдельные лица — alcuni m pl; le singole persone
подставное лицо́ — prestanome m, uomo di paglia
действующее лицо́ театр. — personaggio
физическое / юридическое лицо́ спец. — persona fisica / giuridica
доверенное лицо́ спец. — persona di fiducia
частное лицо́ спец. — privato m
4) (наружная, передняя часть) (di)ritto m, faccia f5) грам. persona fпервое / второе / третье лицо́ — prima / seconda / terza persona
6) ( в различных сочетаниях)в лице офиц. — nella persona di
перед / пред лицом книжн. — di fronte a, a paragone di, in confronto a
успех его невелик перед лицом достижений всех остальных — il suo successo non è molto grande a paragone dei successi di tutti gli altri
••стереть / смести с лица земли кого-что высок. — cancellare dalla faccia della terra
показать товар лицом — mostrare (qc) dal lato migliore; far vedere il valore di qc
лицом в грязь не ударить — mostrarsi dal lato migliore; mettersi in bella mostra; fare <una bella figura / un figurone>
* * *n1) gener. figura, fronte, labbia, ritto, faccia, fisionomia, parte, persona, personaggio, viso, volto2) colloq. muso3) fin. personalita -
3 лицо
1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;8) лице; см. Поличное;9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.* * *1) обли́ччя, лице́; вид, -увверх лицо́м — догори́ обли́ччям (лице́м), горі́ли́ць
вниз лицо́м — вниз обли́ччям (лице́м), долі́лиць
2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́3) ( личность) осо́баот лица́ кого́-чего́ — від ко́го-чо́го, від імені кого́-чого́
4) ( лицевая сторона) лице́5) грам. осо́ба -
4 ударить
1. сов. что, по чему, во чтоһуғыу, ҡағыу, сабыу, һуғып (бәреп, ҡағып) ебәреү2. сов. что, во чтоҡағыу, һуғыу3. сов.һөжүм итеү, ташланыу4. сов. что; перен.һуғыу5. сов. о явлениях природыебәреү, башлау6. сов.во что, на что; разг.бәреү, бәрелеүударить по карману — кеҫәгә һуғыу, аҡсаһыҙ ҡалыу
ударить по рукам — ҡул бирешеү, килешеү
-
5 лицо
I ср.1) faceтонкие черты лица — delicate/refined features
сказать в лицо кому-л. — to say to someone's face
знать кого-л. в лицо — to know someone by sight
показать свое (настоящее) лицо — to show one's true worth/colours
смотреть в лицо (кому-л./чему-л.; напр., опасности) — to face, to look in the face, to confront
на лице написано — you can read in smb.'s face/countenance
бесстрастное лицо — разг. dead-pan
с открытым лицом — (без маски, без бороды) barefaced
они на одно лицо разг. — they are as like as two peas, they look exactly the same
Я здесь как частное лицо, а не как представитель правительства. — I am here in a personal capacity and not on behalf of the government.
в лицах — (рассказывать, изображать) to act smth. out
перед лицом — (кого-л./чего-л.) in the face (of), confronted with ( в приближении); in front of, before (в чьем-л. присутствии)
2) ( лицевая сторона) exterior; right side (ткани)показать товар лицом — to show something to advantage, to make the best of something
3) ( человек) personважное лицо — kingpin; разг. anybody; ( влиятельное лицо) person of consequence
в лице — (кого-л.) in the person (of)
действующее лицо — театр. лит. (в пьесе) character, personage, dramatic persona
должностное лицо — official, functionary
невзирая на лица — without respect of persons, without regard for rank
от лица — (кого-л.) in the name (of), on behalf (of)
подставное лицо — dummy, man of straw
физическое лицо — юр. natural person
юридическое лицо — юр. legal entity, juridical person, juristic person, legal person
••исчезать с лица земли — to vanish/disappear from the face of the earth
поворачиваться лицом к кому/чему-л. — перен. to address the needs of smb./smth, to move closer to
II ср.; грам.стирать/сметать с лица земли (кого-л./что-л.) — to wipe smth./smb. off the face of the earth
-
6 лицо
[licó] n. (pl. лица)1.1) (dim. личико) viso (m.), faccia (f.), volto (m.)цвет лица — carnagione, incarnato
2) personalità (f.)3) persona (f.), individuo (m.)действующее лицо (романа, пьесы) — personaggio (m.)
главное действующее лицо — protagonista (m. e f.)
от лица кого-л. — a nome di
4) dritto (m.), faccia (f.)5) (gramm.) persona (f.)6) identità (f.)2.◆сказать что-л. в лицо — dire in faccia
у него на лице написано... — gli si legge in faccia
-
7 лицо
-а, πλθ. лица ουδ.1. πρόσωπο•черты -а τα χαρακτηριστικά του προσώπου•
круглое лицо στρογγυλό πρόσωπο•
угрюмое лицо σκυθρωπό πρόσωπο•
раскрасневшееся лицо κατακόκκινο πρόσωπο•
выражение -а έκφραση του προσώπου.
2. μτφ. μορφή ατομική, ιδιότητα•профессиональное лицо работника η επαγγελματική μορφή του εργατούπαλλήλου.
3. άτομο, άνθρωπος•соревнование между -ами άμιλλα μεταξύ ατόμων•
историческое лицо ιστορικό πρόσωπο•
официальное лицо επίσημο πρόσωπο.
|| φυσιογνωμία•романическое лицо ρωμαντική φυσιογνωμία.
4. η όρθα (υφάσματος), η καλή μεριά ή όψη•гладить материю с -а σιδερώνω το ύφασμα από την όρθα.
|| πρόσοψη κτιρίου.5. (γραμμ.) το πρόσωπο•глагол в форме третьего -а ρήμα τρίτου προσώπου.
εκφρ.в лицо (говорить, бранить) – κατά πρόσωπο (κατάμουτρα) λέγω, βρίζω•в - – στο πρόσωπο•от -а – εξ ονόματος, από μέρους•перед -ом – μπροστά, ενώπιον•- ом к – με το πρόσωπο (εστραμμένο) προς•- ом к -у – ο ένας απέναντι στον άλλον (αντίκρυ)•юридическое лицо – νομικό πρόσωπο (για ίδρυμα, οργάνωση κλπ.)• на одно лицо το ίδιο, πανομοιότυπο•- а (живого) нет – κατάχλωμος, σαν νεκρός•повернуться ή встать -ом к – κάνω (δίνω) το παν για τη λύση ενός ζητήματος•показать товар с -а – δείχνω το εμπόρευμα από την καλή όψη•- ом в грязь не ударить – βγαίνω καθαρός (χωρίς γάνες ή μουτζούρες)•знать в лицо кого – γνωρίζω κάποιον εξ όψεως ή από τη φυσιογνωμία•смотреть ή глядеть в лицо чему – αντιμετωπίζω τι θαρραλέα, άφοβα•к -у – ταιριάζει, πηγαίνει•не к -у – δεν ταιριάζει, δεν πηγαίνει•с каким -ом явиться ή показаться – με τί πρόσωπο (μούτρα) να βγω, να εμφανιστώ•не взирая на -а – αδιακρίτως προσώπων•в лицо опасности – μπροστά στον κίνδυνο•он показал своё настоящее лицо – αυτός έδειξε το πραγματικό του πρόσωπο•главное действующее лицо – ο πρωταγωνιστής•важное лицо – σοβαρό πρόσωπο•сделать кислое лицо – ξινίζομαΐι, μορφάζω. -
8 лицо
с1. рӯй, чеҳра, рухсора, афт, симо, башара; красивое лицо рӯи зебо; вытянутое лицо 1). рӯи дароз 2) перен. чеҳраи мушавваш2. перен. симо, хислатҳои хоси касе; не имёть своего лица дорои хислатҳои хоси худ набу-дан3. шахс, одам, кас; частное лицо шахси ғайрирасмй; историческое лиц шахси таърихӣ4. рӯй, тарафи роста5. грам. шахс; изменение глагола по лицам тасрифи феъл аз рӯи шахс <> действующее лицо 1) лит. қаҳрамон 2) иштироккунанда; действующие лица и исполнители театр. иштироккунандагон ва иҷрокунандагони ролҳо; должностное лицо мансабдор; юридическое лицо юр. шахси юридикӣ; физиче-ское лицо юр. шахси вокеӣ; лицом к кому--чему-л. 1) ба касе, чизе рӯ оварда; 2) рӯи (пеши, саҳни) чизе; сестьлицом к свету рӯ ба. рӯшноӣ оварда нишастан; лицом к лицу (стоять, встретиться) 1) рӯ ба рӯ (истодан, шудан); 2) бевосита; в лицо говорить рӯйрост (кушоду равшан) гуфтан; на одно лицо ба якдигар монанд, як себу ду тақсим; невзирая на лица рӯйбинӣ накарда, бе рӯйбинӣ, риояи хотир накарда; от лица кого-л. аз номи касе; перед лицом 1) кого-л. дар пеши (дар ҳузури, дар назди) шахсе; 2) чего-л. дар сурати мавҷуд будани чизе; быть к лицу кому 1) зебидан, ҷоиз (раво) будан, шинам омадан 2) муносиб будан; в поте лица трудиться бо арақи ҷабин меҳнат кардан; смотреть (глядёть) в лицо чему нотарс рӯ ба рӯ шудан; делать какое-л. лицо ифодаи чеҳраро дигар кардан; знать в лицо кого-л. бо касе чашмдид. будан, касеро шинохтан; он изменился в -лице қиёфааш дигар шуд; лица [живого] нет на кьом-л. ранги касе парид; лицом в грязь не ударить шарманда (рӯйсиёҳ) нашудан; лицом не вышел хушрӯ не, бадафт; на лице написано у кого, чьём намоён, ба ҳама маълум; ни кровинки в лице у кого ранги рӯ парида; повернуться -лицом к чему-л. диққат кардан, аҳамият додан; с каким лицом я покажусь теперь ему на глаза? ман акнун чӣ тавр ба рӯяш нигоҳ мекунам?; смотреть правде в лицо аз ҳақиқат бим надоштан (руй натофтан); спасть с лица прост. худро гирондан; стереть с лица земли ба замин яксон кардан, несту нобуд кардан; у него лицо вытянулось 1) (от удивления) кайфаш (ҳушаш) парид 2) (от худобы) ҷеҳрааш коҳидааст; с лица не воду пить погов. ҳуснашро ба лаълй андохта ба бозор намебарорӣ -
9 лицо
с1) бит, йөз, чырайзнать (кого-л.) в лицо — күреп белү
2) перен. ( индивидуальность) йөзне иметь своего лица — үз йөзе булмау, шәхси йөзе булмау
3) ( человек) шәхес, кешеюридическое лицо — юридик шәхес (хокуклары һәм бурычлары булган оешма, предприятие, учреждение)
4) тышкы (өске, алгы) як5) грам. зат•- в лице- в лицо
- лица нет
- лицом в грязь не ударить
- лицом к лицу
- на лице написано
- не к лицу
- от лица
- перед лицом
- повернуться лицом
- встать лицом
- прямо в лицо
- с лица не воду пить
- смотреть в лицо
- глядеть в лицо
- стереть с лица земли
- смести с лица земли -
10 лицо
-
11 лицо
1. с.1. face2. ( лицевая сторона) the right side3. (человек, тж. в офиц. языке) personдействующее лицо театр., лит. — personage, character
действующие лица ( в пьесе) — characters in the play, dramatic personae
должностное лицо — official, functionary
в лице кого-л. — in smb., (об отдельном человеке тж.) in the person of smb.
в его лице мы имеем — in him, или in his person, we have
♢
измениться в лице — change expression colourэто ему к лицу — it / this suits becomes him
знать в лицо (вн.) — know* by sight (d.)
сказать в лицо кому-л. — say* right to smb. s face
перед лицом (рд.) — in the face (of)
смотреть в лицо (дт.; об опасности и т. п.) — face (d.), look in the face (d.); confront (d.)
на лице написано — you can read in smb. s face / countenance
лицом в грязь не ударить разг. — make* a creditable showing, put* up a good show
от лица кого-л. — on behalf of smb.; in smb. 's name
показывать товар лицом разг. — show* smth. to good effect, или to (full) advantage
показать своё (настоящее) лицо — show* one's real worth; show* one's true colours
2. с. грам.на одно лицо разг. ( похожие) — as like as two peas
-
12 лицо
аблічча; асоба; твар* * *ср.5) (наружная, верхняя сторона предмета) правы бок, добры бок— паказаць сваё (сапраўднае) аблічча, свой (сапраўдны) твар -
13 лицо
1. сбит, йөҙ, төҫ, сырай2. счеловекшәхес, кеше3. с грам.затлицом к лицу — йөҙгә-йөҙ (осрашыу, тап килеү)
физическое лицо юр. — хоҡуҡҡа эйә кеше, физик шәхес
перед лицом кого-чего — алдында, ҡаршыһында
с лица земли стереть — юҡ итеү, һәләк итеү
-
14 лицо
лиц||ос1. τό πρόσωπο[ν], ἡ φυσιογνωμία, τό μοῦτρο:черты \лицоа τά χαρακτηριστικά τοῦ προσώπου·2. (лицевая сторона) ἡ καλή τοῦ ὑφάσματος (ткани)/ ἡ πρόσοψη [-ις] (здания)·3. (человек) τό πρόσωπο[ν], τό ἄτομο[ν], ὁ ἄνθρω-πος:главное действующее \лицо τό κύριον πρόσωπον, ὁ πρωταγωνιστής· юридическое \лицо τό νομικόν πρόσωπον важное \лицо ἡ προσωπικότητα [-ης], τό σπουδαίο πρόσωπο· невзирая на лица ἀνεξάρτητα ἀπό πρόσωπα, ἀμερόληπτα· перемещенные лица οἱ ἐκτοπισμένοι, οἱ ἐκτοπισθέντες·4. грам. τό πρόσωπον ◊ перед \лицоо́м чего-л. μπροστά σέ· зиать кого-л. в \лицо γνωρίζω κάποιον ἐξ ὀψεως· показать товар \лицоо́м δείχνω κάτι ἀπό τήν καλή· это вам к \лицоу́ αὐτό σᾶς πάει· стереть что́-л. с \лицоа земли κάνω κάτι νά ἐξαφανιστεί ἀπ· τό πρόσωπο τής γής· смотреть в \лицо опасности ἀντιμετωπίζω τόν κίνδυνον κατά πρόσωπον \лицоо́м в грязь не ударить νά μή ντροπιαστούμε, νά βγούμε ἀσπροπρόσωποι· сказать в \лицо кому-л. λέω κατάμουτρα -
15 лицо
с. II
1. нэкIу, напэ, нэгу; черты лица нэкIум и теплъэ; знакомое лицо нэгу нэIуасэ
2. цIыху; отдельные лица цIыху щхьэхуэхэр
3. дахапIэ; погладить материю с лица щэкIым и дахапIэмкIэ гъэхулIэн
4. (грам.) щхьэ; изменение глагола по лицам глаголым щхьэкIэ зихъуэжыныгъэ; действующее лицо Iуэхум хэт; к лицу екIу; это платье ей к лицу мы бостейр абы йокIу; тебе не к лицу заниматься такими пустяками уэ апхуэдэ мыхьэнэншэхэм ухэтыну къокIуркъым; лицом к лицу шыщхьэ натIэу зэрихьэлIэн; от лица кого-л. зыгуэрым и цIэкIэ; на лице написано и нэгум къощ; лицом в грязь не ударить темыукIытыхьын; с лица земли стереть щIы шхьэфэм тегъэкъэбзыкIын, гъэкIуэдын, укIын; смотреть в лицо смерти (опасности) мышынэн, къэмыскIэн -
16 лицо
с.1. напэ, нэгучерты лица нэпкъ-пэпкъхэр2. (человек) цIыфы3. (лицевая сторона) ишIу (шэкIым)4. перен. (облик) теплъэ, изэрэщытлицо предприятия предприятием итеплъ, предприятием изэрэщыт5. грам. шъхьэпервое лицо апэрэшъхь◊ перед лицом чего-либо зыгорэм ыпашъхьэ итэуот лица ыцIэкIэлицом к лицу зэкIотылIэн, зэжэхэхьанне взирая на лица зыми емыплъэуне ударить лицом в грязь хьайнапэ зымышIыжьын, упапэ темыхыжьынстереть с лица земли кого-что-либо зыгорэ бгъэкIодын, зыгорэ чIым щыщпшIыну него на лице написано ащ ынатIэ тетхагъэто ей к лицу ар ащ епэсыгъ -
17 ударить
уда́ритьfrapi, bati;\удариться (обо что-л.) albatiĝi (или sin bati) al (или ĉe, kontraŭ) io.* * *сов.1) golpear vt; atizar (dar) un golpeуда́рить по лицу́ — abofetear vt, dar una bofetada
уда́рить кулако́м по́ столу — dar un puñetazo en la mesa, golpear en la mesa con el puño
уда́рить в ладо́ши — batir palmas, palmotear vi
уда́рить в ко́локол — tocar la campana
уда́рить в наба́т — tocar alarma, tocar a rebato
уда́рил гром — retumbó el trueno
мо́лния уда́рила в (+ вин. п.) — el rayo cayó (en)
3) ( выстрелить) disparar vtуда́рить за́лпом — disparar en salva
4) ( стремительно напасть) atacar vt ( de súbito), lanzarse (sobre)уда́рить в лоб — atacar de frente
уда́рить в штыки́ — atacar a la bayoneta
уда́рить на врага́ — atacar al enemigo, lanzarse sobre el enemigo
••уда́рить по карма́ну — dar un sablazo, castigar el bolsillo
уда́рить в го́лову — subirse a la cabeza
уда́рить по рука́м ( при сговоре) — cerrar un trato, estar conforme (de acuerdo); decir amén
уда́рить во все колокола́ — tocar a rebato; echar las campanas al vuelo
уда́рить в спи́ну — asestar el golpe por la espalda
седина́ в бо́роду уда́рила — ya peina canas
не уда́рить в грязь лицо́м — quedar (salir) airoso, salir con la cabeza alta
* * *сов.1) golpear vt; atizar (dar) un golpeуда́рить по лицу́ — abofetear vt, dar una bofetada
уда́рить кулако́м по́ столу — dar un puñetazo en la mesa, golpear en la mesa con el puño
уда́рить в ладо́ши — batir palmas, palmotear vi
уда́рить в ко́локол — tocar la campana
уда́рить в наба́т — tocar alarma, tocar a rebato
уда́рил гром — retumbó el trueno
мо́лния уда́рила в (+ вин. п.) — el rayo cayó (en)
3) ( выстрелить) disparar vtуда́рить за́лпом — disparar en salva
4) ( стремительно напасть) atacar vt ( de súbito), lanzarse (sobre)уда́рить в лоб — atacar de frente
уда́рить в штыки́ — atacar a la bayoneta
уда́рить на врага́ — atacar al enemigo, lanzarse sobre el enemigo
••уда́рить по карма́ну — dar un sablazo, castigar el bolsillo
уда́рить в го́лову — subirse a la cabeza
уда́рить по рука́м ( при сговоре) — cerrar un trato, estar conforme (de acuerdo); decir amén
уда́рить во все колокола́ — tocar a rebato; echar las campanas al vuelo
уда́рить в спи́ну — asestar el golpe por la espalda
седина́ в бо́роду уда́рила — ya peina canas
не уда́рить в грязь лицо́м — quedar (salir) airoso, salir con la cabeza alta
* * *v1) gener. (âúñáðåëèáü) disparar, (стремительно напасть) atacar (de súbito), atizar (dar) un golpe, endiñar, estampar (о стену), golpear, lanzarse (sobre), cutir, machucar2) colloq. amagar, sopapear3) liter. (âî ÷áî-ë.) entrar, introducirse -
18 ударить
1) ( стукнуть кого-либо чем-либо) frapper qn avec qch, donner à qn un coup de qchуда́рить кого́-либо по лицу́ — frapper qn au visage; gifler qn
уда́рить по́ столу — frapper un coup sur la table
2) ( о звуках)уда́рить в бараба́н — battre le tambour
часы́ уда́рили по́лночь — la pendule sonna minuit
гром уда́рил — le tonnerre gronda
уда́рить в наба́т — sonner le tocsin
••уда́рить в штыки́ — attaquer ( или foncer) à la baïonnette
уда́рить во фланг — frapper au flanc
уда́рить по карма́ну разг. — s'attaquer au porte-monnaie de qn; coûter cher ( стоить дорого)
уда́рить по недоста́ткам — s'attaquer aux défauts
уда́рить по рука́м ( при сговоре) разг. — toper vi
уда́рить в го́лову — monter (ê.) à la tête
не уда́рить в грязь лицо́м разг. — прибл. faire bonne figure, tenir bon
* * *v1) gener. assener, claquer, cogner, donner un coup, donner un soufflet, envoyer un coup, un coup, jaillir (о струе), toucher, taper, percuter, taper dessus (кого-л.)2) colloq. coller une mandale3) simpl. embugner4) argo. attiger -
19 ударить
schlágen (непр.) vt, éinen Schlag versétzen [führen (тж. перен.)]уда́рить по́ столу — auf den Tisch schlágen (непр.) vi
уда́рить в ко́локол — läuten vi, die Glócke läuten
уда́рила мо́лния — der Blitz hat éingeschlagen ( во что-либо - in A)
уда́рил гром — es gab éinen Dónnerschlag
••уда́рили моро́зы — der Frost sétzte ein
уда́рить в го́лову — zu Kópfe stéigen (непр.) vi (s)
он не уда́рил лицо́м в грязь — er war auf der Höhe; er hat sich nicht blamíert
-
20 лицо
110 С с. неод.1. nägu (ka ülek.), pale; широкоскулое v скуластое \лицоо tugevate põsesarnadega v sarnakas nägu, знакомое \лицоо tuttav nägu, выражение \лицоа näoilme, цвет \лицоа näojume, черты \лицоа näojooned, \лицоо вытянулось nägu venis pikaks, он изменился в \лицое ta langes näost ära, ta näoilme muutus, смотреть опасности в \лицоо ohule silma vaatama, иметь своё \лицоо omanäoline olema, \лицоо современной деревни nüüdisküla v praeguse maaelu pale, перед \лицоом народа kõrgst. rahva (palge) ees, перед \лицоом суда kõrgst. kohtu ees;2. од. tegelane, isik; действующие лица пьесы näidendi tegelased, главное действующее \лицоо peategelane, важное \лицоо tähtis isik v tegelane, постороннее \лицоо kõrvaline isik, лица обоего пола mõlemast soost isikud, частное \лицоо eraisik, должностное \лицоо ametiisik, официальное \лицоо ametlik isik, подставное \лицоо jur. variisik, võltsisik, доверенное \лицоо jur. usaldusmees, volinik;3. lgv. isik; pööre; изменение глагола по лицам verbi v pöördsõna pööramine, первое \лицоо глагола esimene pööre;4. esikülg, väliskülg, pealispind; \лицоo кожи nahat. naha pealispind, гладить с \лицоа что paremalt poolelt triikima; ‚в поте \лицоа pal(g)ehigis; (знать)в \лицоо nägupidi (tundma); (говорить v сказать)в \лицоо näkku (ütlema);\лицоа нет на ком kes on näost ära;стирать vстереть с \лицоа земли кого-что maapinnalt pühkima, maatasa tegema;исчезать vисчезнуть с \лицоа земли maamunalt kaduma, jäljetult kaduma;в \лицое кого kelle isikus;от \лицоа кого kelle poolt, kelle nimel;с \лицоа воду не пить vanas. ilu ei panda padaje;невзирая на лица isikuid arvestamata;на \лицое написано у кого kelle näost on näha, kellele on otsaette kirjutatud;ни кровинки в \лицое (нет vкровь бросилась в \лицоо чьё, кому veri tõusis näkku kellel;показать своё настоящее \лицоо oma õiget palet v nägu näitama;на одно \лицоо ühte nägu, täiesti sarnased, nagu ühe vitsaga löödud;показать товар \лицоом mida kõige paremast küljest näitama;не ударить \лицоом в грязь oma nime mitte häbistama;\лицоом к \лицоу silm silma vastu, otse vastakuti;не к \лицоу что кому mis ei sobi, ei ole näo järgi kellele
- 1
- 2
См. также в других словарях:
УДАРИТЬ — УДАРИТЬ, ударю, ударишь, совер. (к ударять). 1. кого что. Нанести кому чему нибудь удар (см. удар в 1 знач.), причинить ушиб. Ударить кого нибудь по голове. Ударить кого нибудь палкой. Ударить по лицу. Ударить в грудь. 2. по чему, о кого что.… … Толковый словарь Ушакова
ударить — глаг., св., употр. часто Морфология: я ударю, ты ударишь, он/она/оно ударит, мы ударим, вы ударите, они ударят, ударь, ударьте, ударил, ударила, ударило, ударили, ударивший, ударенный, ударив; нсв. ударять 1. Когда кто либо ударил другого… … Толковый словарь Дмитриева
ударить — (нанести удар) во что и по чему. Ударить в лицо (по лицу). Ударить кулаком по столу … Словарь управления
УДАРИТЬ — УДАРИТЬ, рю, ришь; ренный; совер. 1. кого (что) по чему или во что. Нанести удар (в 1 знач.) кому н., произвести удар обо что н. У. прикладом. Током ударило (перен.; безл.). У. кулаком по столу. У. в лицо или по лицу. У. по рукам (также перен.:… … Толковый словарь Ожегова
ЛИЦО — ЛИЦО, лица, мн. лица, ср. 1. Передняя часть головы человека. Лицо круглое, продолговатое, бледное, румяное, красивое, безобразное. «Лицо чиновника было бледно, как снег, и глядело совершенным мертвецом.» Гоголь. «Ба, знакомые всё лица!» Грибоедов … Толковый словарь Ушакова
лицо — а; мн. лица; ср. 1. Передняя часть головы человека. Черты лица. Приятное л. Румяное л. Напудрить л. На лице сияли глаза. Вытянутое л. Повернуться лицом к собеседнику. Стоять лицом к лицу (один против другого, в непосредственной близости). Знать в … Энциклопедический словарь
лицо — Лик, физиономия, личико, мордочка, рожа, харя, образина. У нее хорошенькая мордочка. Ср. См. вид, единица, изнанка, человек авторитетное лицо, действующее лицо, за правду бог лица набавляет, кинуть в лицо, к лицу, компетентное лицо, краска… … Словарь синонимов
ЛИЦО — ЛИЦО, а, мн. лица, лиц, лицам, ср. 1. Передняя часть головы человека. Черты лица. Румяное л. Знакомое л. Измениться в лице. (о резкой перемене в выражении лица). В л. говорить (прямо, открыто). Знать кого н. в л. (по внешнему виду). Лицом к лицу… … Толковый словарь Ожегова
ЛИЦО — Близко лица. Кар. Поблизости от кого л. СРГК 3, 132. Вспыхнуть из лица. Ср. Урал. Покраснеть от смущения. СРГСУ 1, 97; СРНГ 5, 212. Вспыхнуть с лица. Горьк. То же. БалСок., 29. Выступить из лица. 1. Вят. То же, что вспыхнуть из лица. СРНГ 6, 35.… … Большой словарь русских поговорок
УДАРИТЬ В ГРЯЗЬ ЛИЦОМ — кто [перед кем] Опозориться, осрамиться. Подразумевается, что кто л. или какой л. социальный коллектив проявляет себя не лучшим образом в самых разнообразных ситуациях. Имеется в виду, что лицо, группа лиц, социальная организация (Х) совершают… … Фразеологический словарь русского языка
ударить — уда/рю, уда/ришь, уда/рят, сов.; ударя/ть (к 1, 2, 4, 8 знач.), нсв. 1) (кого, также чем) Нанести удар кому л., причинив боль. Ударить по руке озорника. Он замахнулся и снова ударил сына, разбив ему лицо в кровь (Саянов). Синонимы: сту/кнуть… … Популярный словарь русского языка